- перчити
- [пеирчи/тие]
-чу/, -чи/ш, -чиемо/, -чиете/; нак. -чи/, -ч'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
перчити
Смотреть что такое "перчити" в других словарях:
перчити — чу/, чи/ш, недок., перех. 1) Сипати перець у страву, посипати, приправляти перцем. 2) перен., розм. Лаяти кого небудь … Український тлумачний словник
перчити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
переперчувати — ую, уєш, недок., переперчи/ти, чу/, чи/ш, док., перех. Перчити більше, ніж треба, понад міру. Переперчити страву. || неперех., перен. Занадто підкреслювати що небудь, наголошувати на чомусь; утрирувати … Український тлумачний словник
перчений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до перчити. 2) у знач. прикм. Приправлений перцем … Український тлумачний словник
поприти — рю/, ри/ш, недок., перех., зах. Перчити … Український тлумачний словник
поприти — попрю, риш, Ол. Перчити … Словник лемківскої говірки
